Вони не живуть у Сумах: як ШІ-«сум’яни» розповідають про «здачу» міста  

У соцмережах від імені «звичайних сум’ян» розповідають про відсутність води, світла, занедбані мережі та бездіяльність влади. Частина таких відео виявляється дипфейками або контентом, створеним за допомогою ШІ, а за побутовими скаргами щоразу проступає схожий меседж — Суми нібито свідомо доводять до занепаду і «готують до здачі» російським військам. Аналізуємо зафіксовані випадки, способи поширення таких роликів і те, як відрізнити реальну проблему від пропаганди.

Що відомо про ШІ-відео про Суми

Упродовж липня, серпня та вересня 2026 року Центр протидії дезінформації неодноразово повідомляв про відео, у яких людей видавали за жителів Сум, місцевих посадовців або депутатів. У них ішлося про перебої з водою і світлом, пошкоджені мережі, стан комунальної інфраструктури та нібито бездіяльність місцевої влади. Сюжети відрізнялися деталями, але часто завершувалися однаковою тезою: Суми нібито навмисно доводять до занепаду або «готують до здачі» російським військам.

7 липня ЦПД повідомив про хвилю таких відео в TikTok. В одному з роликів за допомогою дипфейку відтворили образ місцевого депутата, який говорив про критичний стан міської інфраструктури. Паралельно поширювалося відео з «місцевим жителем», який скаржився на проблеми з водопостачанням. За даними Центру, цей ролик також був створений із використанням штучного інтелекту.

20 липня Центр повідомив про ще один дипфейк. Цього разу у відео використали образ нібито місцевого посадовця. Він стверджував, що в місті «зараз немає ніяких команд» ремонтувати об’єкти критичної інфраструктури, пошкоджені російськими обстрілами. За інформацією ЦПД, ролик створили за допомогою штучного інтелекту, а поширювали його через мережу акаунтів у TikTok.

Ще один випадок Центр зафіксував 28 липня. У TikTok поширювали відео з чоловіком, якого представляли жителем Сум. Він показував кран, з якого не текла вода, та звинувачував міську владу в тому, що вона нібито не ремонтує інфраструктуру. Наприкінці ролика чоловік пов’язував проблему з твердженням, що Суми начебто «готують до здачі росіянам».

10 серпня Центр протидії дезінформації звернув увагу на відео з нібито місцевим жителем, який показував труби у підвалі багатоповерхівки. Чоловік стверджував, що комунальну інфраструктуру не ремонтують, а місто не готують до опалювального сезону. Наприкінці ролика він заявляв, що сум’ян нібито «кинули напризволяще», пов’язуючи це з підготовкою міста до «здачі росіянам». ЦПД визначив відео як дипфейк.

24 серпня Центр повідомив про ще один ролик. Цього разу чоловік, якого представляли жителем Сум, розповідав, що у його квартирі нібито повністю відсутні світло й вода. Для більшої переконливості герой називав своє ім’я та прізвище. За даними ЦПД, відео було створене за допомогою штучного інтелекту.

2 вересня з’явився ще один сюжет із «місцевим жителем». Чоловік розповідав, що його батько нібито працює в аварійній бригаді, а комунальникам «ремонтувати мережі практично нічим» через відсутність запчастин. За його словами, через це окремі мікрорайони залишаються без води по кілька днів. Цей ролик окремо перевірили фактчекери VoxCheck. За результатами аналізу в сервісі Sensity AI, з імовірністю 93% у відео використали технологію Faceswap — підміну обличчя за допомогою ШІ. На штучне походження відео також вказували неприродне моргання, «ефект маски» на обличчі та неприродне звучання голосу.

7 вересня ЦПД повідомив про відео, у якому ще один «житель Сум» скаржився, що в місті постійно немає світла та води, хоча рахунки за комунальні послуги йому нібито приходять у «подвійному обсязі». І цей ролик завершувався твердженням про нібито підготовку Сум до здачі російським військам.

Чому такі історії можуть здаватися правдоподібними

Місто та область регулярно зазнають російських обстрілів, унаслідок яких пошкоджується енергетична й комунальна інфраструктура. Перебої зі світлом або водою для багатьох жителів є цілком реальною ситуацією. Тому авторам таких відео не потрібно вигадувати все від початку до кінця. Поширюються ролики переважно через TikTok. Їх публікують анонімні або нові акаунти, де «місцеві жителі» розповідають про те, що нібито відбувається в місті. Потім ці відео з’являються в російських Telegram-каналах і розходяться далі.

За оцінкою Центру протидії дезінформації, завдання таких вкидів — посилювати страх і недовіру до влади та міських служб. Образ «звичайного сум’янина» допомагає цьому повідомленню виглядати переконливіше: пропагандистську тезу озвучує начебто не російський канал, а людина, яка живе в місті та особисто стикається з його проблемами.

Як перевіряти підозрілі відео

У міру розвитку генеративного штучного інтелекту визначити підробку лише за зовнішністю людини стає складніше. Неприродна міміка, дивні рухи губ, моргання або синтетичний голос усе ще можуть видати фейк, але покладатися тільки на такі ознаки вже ризиковано. Набагато більше може сказати походження самого відео.

Передусім варто спробувати встановити, де ролик з’явився вперше. Коли створений акаунт? Що він публікував раніше? Чи є в нього нормальна історія дописів, чи профіль виник незадовго до публікації кількох політичних відео? Чи можна підтвердити особу людини в кадрі? Якщо вона називає себе депутатом, посадовцем або працівником певної установи, це можна перевірити за відкритими джерелами. Так само варто шукати підтвердження конкретних тверджень. Якщо герой заявляє, що цілий район кілька днів перебуває без води, чи повідомляли про це водоканал, міська влада, місцеві медіа або самі мешканці? Якщо у відео показують певний будинок чи вулицю, чи можна встановити, де саме проводили зйомку?

Допоміжним може бути маркування ШІ-контенту, яке використовують TikTok, YouTube, Instagram та Facebook. Іноді у відео залишаються водяні знаки сервісів, за допомогою яких його створили. Якщо доступний оригінальний файл, корисною може бути й перевірка метаданих. Втім, жоден із цих способів сам по собі не є остаточним доказом. Водяні знаки можна прибрати, метадані — стерти під час повторного збереження, а якісно створене ШІ-відео може не містити очевидних візуальних дефектів.Під час перегляду все одно варто придивлятися до дрібниць: тексту на вивісках і предметах, рухів рук, відображень, тіней, предметів, які раптово змінюють форму або зникають із кадру. Проте відсутність таких помилок ще не підтверджує автентичність ролика.

Як наголошують в Інституті масової інформації, в умовах сучасної дезінформації «дедалі важливіше перевіряти не лише сам факт, а й походження даних, незалежність джерел, контекст їхньої появи та шлях, яким інформація потрапила в публічний простір». Такі фейки часто спираються на реальні проблеми Сум — обстріли, перебої зі світлом і водою, пошкодження інфраструктури. Саме це робить їх переконливими. Реальний факт при цьому можуть доповнити вигаданою причиною або перебільшенням. Наприклад, перебої з водою могли справді бути, але це ще не підтверджує твердження, що місто навмисно залишають без ремонту чи «готують до здачі». Тому важливо відокремлювати те, що можна перевірити, від висновків, які автори ролика намагаються нав’язати.