Ціни на арматуру та мембрану для укриття Тупичівського ліцею знизили в актах виконаних робіт

7 серпня 2024 року Тупичівська сільська рада уклала договір на будівництво укриття для Тупичівського ліцею з ТОВ «Фірма “МЖК-Сервіс”» на 24,7 млн грн. Після цього «Наші гроші» звернули увагу на завищені ціни в кошторисі, зокрема на арматуру та мембрану. Ми проаналізували акти виконаних робіт і з’ясували, що під час реалізації проєкту вартість цих матеріалів зменшили.

На скільки саме подешевшали ключові позиції та як це вплинуло на загальну вартість робіт — читайте в матеріалі.

Що відомо про закупівлю?

3 липня 2024 року Тупичівська сільська рада оголосила відкриті торги з особливостями на будівництво укриття Тупичівського ліцею. Очікувана вартість робіт склала 24,8 млн грн. 

Тупичівський ліцей, фото з сайту закладу

Єдиним учасником торгів було  ТОВ «Фірма“МЖК-Сервіс”», яке здобуло перемогу і погодилося виконати роботи за 24,7 млн грн. 

Під час моніторингу закупівлі Держаудитслужба виявила порушення під час розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс», яке було визначене переможцем. Аудитори встановили, що учасник не надав належного сертифіката ISO 9001 саме для виробництва дизельного генератора, на який поширюється вимога локалізації. Поданий сертифікат стосувався торгівлі та інших видів діяльності, але не підтверджував систему управління якістю у виробництві, як того вимагала тендерна документація та урядовий Порядок №861. Попри це, замовник не вимагав усунення невідповідностей, як передбачено пунктом 43 Особливостей, і все одно визнав ТОВ «Фірма «МЖК-Сервіс» переможцем та уклав з ним договір. У відповідь на висновок Держаудитслужби Тупичівська сільрада видала розпорядження, в якому пообіцяла провести роз’яснювальну роботу з уповноваженими з закупівель, направити їх на навчання та оформити передплату на профільне онлайн-видання про публічні закупівлі.

На чому початково завищили найбільше? 

У 2024 році видання «Наші гроші» проаналізувало кошторис цієї закупівлі й дійшло висновку, що в ньому закладені ціни на окремі матеріали, які помітно перевищують ринкові.

Укриття для Тупичівського ліцею, фото: DREAM 

Найбільша різниця, за їхніми підрахунками, стосувалася арматури круглого та періодичного профілю класу А-ІІІ (А400/А500) діаметром 12–18 мм. У кошторисі її рахували по 46 800 грн за тонну, а загалом на арматуру передбачили 3,57 млн грн. Водночас на ринку зустрічаються нижчі пропозиції — близько 28 500 грн/т (наприклад, «Сталь Союз») та 32 000 грн/т (наприклад, «Метінвест-СМЦ»). У середньому це приблизно в півтора раза дешевше, ніж закладено в кошторисі.

Друга позиція з суттєвою переплатою — профільована мембрана HDPE. Мембрану Sweetondale товщиною 0,6 мм у кошторисі врахували по 144 грн/м², тоді як на майданчик «Епіцентру» профільована мембрана HDPE турецького бренду BTM коштує приблизно по 60 грн/м², тобто майже у 2,5 раза дешевше.

З урахуванням розбіжностей лише за цими двома позиціями автори оцінювали, що потенційна переплата могла сягати близько 1,22 млн грн.

На скільки знизили вартість ремонту? 

Ми проаналізували акти виконаних робіт, які надав замовник, і з’ясували, що під час виконання договору ціни на ключові позиції, де раніше фіксували найбільші завищення, знизили. Зокрема, профільована мембрана HDPE Sweetondale товщиною 0,6 мм в актах уже врахована по 62,88 грн/м², тоді як у кошторисі договору вона була закладена по 144 грн/м². Так само переглянули і вартість арматури: у виконаних роботах арматура Ø12 мм вказана по 30 500 грн/т, а Ø18 мм — по 31 400 грн/т, тоді як у кошторисі вони коштували по 46 800 грн/т.

Загалом у перевіреній нами частині актів ми проаналізували матеріали на 6,2 млн грн. За нашими розрахунками, потенційна переплата за проаналізованими позиціями зменшилась та становить близько 386 тис. грн або 6,22% від перевіреної частини кошторису. 

Що відомо про підрядника? 

Чернігівське ТОВ «Фірма“МЖК-Сервіс”» працює на ринку вже 32 роки. За цей час, за даними YouControl, компанія натендерила 735,4 млн грн на 361 закупівлі. Найбільше договорів, а також найдорожчі за очікуваною вартістю, підприємство уклало з Управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради.

Керівником підприємства є Андрій Володимирович Брюханов, а власником — Ігор Леонідович Желдак. 

Желдак є депутатом Чернігівської обласної ради, обраний за списком Чернігівської обласної організації політичної партії «Рідний дім», яка була створена ексмером Чернігова Владиславом Атрошенком. В обласній раді Желдак входить до постійної комісії з питань бюджету та фінансів. Раніше, у 2010 році, він також балотувався до Чернігівської міської ради від Партії регіонів.

За даними порталу “Чесно”, з 2015 року Желдак входив до п’ятірки найбагатших депутатів Чернігівської міськради. Зокрема у декларації за 2014 рік, Желдак показав понад 750 тис. грн доходів й потрапив до найбагатших депутатів ради. 

Крім того, Желдак є власником ТОВ «Дніпроекоінвест-М». А його дружина, Людмила Антоненко, володіє ТОВ «Л-Сіті» та ТОВ «Нікком+», а також має частку у ТОВ «Люкс-Ааудит».

«Наші Гроші» повідомляли, що наприкінці серпня — на початку вересня 2022 року УКБ Чернігівської міськради уклало з ТОВ «Фірма “МЖК-Сервіс”» угоди на 15,1 млн грн за спрощеною процедурою. Йшлося про ремонти пошкоджених обстрілами закладів освіти (ДНЗ №26 та колегіум №11), а також капремонти туалетів і мереж у гімназії №31 та ЗНЗ №34. 

Зокрема, у 2024 році ми аналізували багатомільйонні закупівлі з капітального ремонту Чернігівського палацу культури та виявили системність укладання договорів на значні суми за відсутності конкуренції, а також суттєві розбіжності між договірними цінами та ринковою вартістю будівельних матеріалів. Попри регулярні капітальні ремонти та десятки мільйонів гривень, що виділялися на оновлення будівлі протягом останніх років, фактичні обсяги виконаних і оплачених робіт суттєво відрізнялися від початково закладених у договорах сум. При цьому основним підрядником на найбільші за вартістю проєкти з 2019 року залишалося саме ТОВ «Фірма “МЖК-Сервіс”»

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Громадський моніторинг України” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.