Як громади Сумщини фінансують оборону?

Лише 3,56 % коштів місцевих бюджетів громад Сумщини було спрямовано на оборону  за три з половиною роки війни — це близько 1,8 млрд грн. Читайте у нашому розслідуванні, які громади інвестували в оборону найбільше, а хто обмежився символічними сумами.

Яка ситуація на лінії фронту? 

В березні 2025 року розпочалася нова хвиля російського наступу на півночі Сумської області після того, як українські війська залишили раніше зайняті прикордонні райони Курської області РФ. Протягом березня та квітня окупанти поступово розширювали свою зону контролю, захоплюючи прикордонні населені пункти. Проте вже в червні ситуація стабілізувалась: українські війська провели контратаки, відновивши контроль над деякими позиціями. Пізніше, під кінець червня, Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про те, що ЗСУ зупинили російський наступ на прикордонні Сумщини.

Станом на сьогодні, за даними карти DeepState, окупованими залишаються понад 200 квадратних кілометрів території Сумської області.

Разом з цим росіяни продовжують щоденно обстрілювати Сумщину.  За даними місцевої влади, у червні в області щодоби фіксували в середньому від 80 до 120 обстрілів., а обов’язкову евакуацію оголошено у 213 населених пунктах.

Як громади можуть фінансувати оборону?

Підтримувати обороноздатність регіону громади Сумщини можуть, серед іншого, у такі способи.

Перший — фінансування місцевих заходів територіальної оборони та мобілізаційної підготовки. Місцева рада для цього ухвалює цільову програму, в якій прописують, на що можна витрачати кошти, і визначають обсяги фінансування. Перелік місцевих оборонних заходів чітко окреслений — це не зброя і не утримання військових частин (це прерогатива держави), а додаткове забезпечення добровольців та тероборони. Другий — передача коштів у вигляді міжбюджетного трансферту, коли громада ухвалює рішення перерахувати гроші з власного бюджету як субвенцію на рахунок Міноборони чи конкретної військової частини, щоб придбати потрібне обладнання, транспорт або інше майно для війська.

Другий — передача коштів у вигляді міжбюджетного трансферту, коли громада ухвалює рішення перерахувати гроші з власного бюджету як субвенцію на рахунок Міноборони чи конкретної військової частини, щоб придбати потрібне обладнання, транспорт або інше майно для війська.

У місцевих бюджетах такі видатки зазвичай відображаються за кількома кодами програмної класифікації. Зокрема, код 8240 передбачений для заходів і робіт з територіальної оборони, код 8220 — для мобілізаційної підготовки місцевого значення, а код 9800 використовується для субвенцій з місцевих бюджетів до державного бюджету на реалізацію програм соціально-економічного розвитку регіонів, у тому числі оборонних.

Субвенція дає можливість закупити те, чого бракує військовим на місцях. Перелік потреб дуже широкий, зокрема: дрони, автомобілі, пальне, засоби зв’язку, генератори, будівельні матеріали для укріплень, захисне спорядження (шоломи, бронежилети тощо) та багато іншого. Головне — все це купується не самим виконкомом чи радою, а через Міноборони або інший державний орган, що отримує субвенцію, адже напряму купувати спорядження для ЗСУ з місцевого бюджету не дозволено бюджетним кодексом.

Територіальна оборона в Україні представлена окремими бригадами у кожній області. Відомо, що на Сумщині діє 117-та окрема бригада Територіальної оборони (ТрО) і добровольчі формування територіальних громад (ДФТГ).

Їхня діяльність регламентується Законом України «Про основи національного спротиву» . Крім того, порядок роботи добровольчих формувань територіальних громад визначається окремим Положенням про ДФТГ.

У грудні 2024 року колишній начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх повідомляв, що саме в Сумській області сформовано найбільшу кількість ДФТГ серед усіх регіонів України. Точні дані про кількість формувань у громадах не розголошуються з міркувань безпеки, адже це інформація воєнного характеру. Водночас відомо, що мережа добровольчих загонів охоплює практично всю область, особливо прикордонні території, які потребують посиленої оборони.

Який внесок зробили громади Сумщини для зміцнення оборони області?

Щоб оцінити реальний масштаб цієї допомоги, ми дослідили, як громади області витрачають кошти саме на потреби оборони.

Аналіз проводився у червні 2025 року за даними ресурсу Open Budget, де вказані видатки місцевих бюджетів за 2022–2024 роки та прогнозні витрати на 2025 рік за трьома кодами програмної класифікації 8240 («Заходи та роботи територіальної оборони»), 8220 («Заходи та роботи з мобілізаційної підготовки місцевого значення») та 9800 («Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів»).

За даними ресурсу Prozorro ми додатково проаналізували закупівлі органів місцевого самоврядування у період з 24 лютого 2022 року по 17 липня 2025 року за чотирма ключовими категоріями: безпілотники, рації, оптичне обладнання та облаштування фортифікаційних споруд.

Окремо ми перевірили наявність у громадах власних програм з підтримки територіальної оборони та мобілізаційної підготовки на 2025 рік.

Лідери по закупівлях БПЛА серед громад Сумщини

Згідно з відкритими даними публічних закупівель, серед громад Сумщини найбільше безпілотників придбали Роменська, Буринська, Чернеччинська, Шосткинська, Шалигинська, Миколаївська селищна, Краснопільська, Конотопська, Хотінська та Дубов’язівська громади.

Водночас, згідно з відкритими даними, 21 із 51 громади області за весь період не закупила жодного БПЛА. Загалом за три з половиною роки громади витратили на безпілотники 120,3 млн грн.

Лідери по закупівлях рацій серед громад Сумщини

Найбільші обсяги закупівель рацій серед громад Сумщини зафіксовано у Дубов’язівській, Бочечківській, Миколаївській селищній, Бездрицькій, Сумській, Чернеччинській, Хмелівській, Тростянецькій, Новослобідській та Ворожбянській громадах.

Однак, згідно з відкритими даними, у 30 із 51 громад рації не закуповувалися взагалі. Загалом за три з половиною роки громади Сумщини витратили на рації 8,1 млн грн.

Лідери по закупівлях оптичних приладів серед громад Сумщини

Найбільші обсяги закупівель оптики зафіксовано у Шосткинській, Дубо в’язівській, Чернеччинській, Сумській, Хмелівській, Попівській, Липоводолинській, Кролевецькій, Роменській та Глухівській громадах. 

Згідно з відкритими даними, 22 з 51 громади за цей період взагалі не придбала жодної одиниці оптики. Загалом за три з половиною роки громади області витратили на оптичні прилади 42,4 млн грн.

Лідери по закупівлях робіт, послуг, інженерних споруд та будівельних матеріалів для облаштування фортифікаційних споруд у громад Сумщини

Найбільші обсяги закупівель робіт, послуг, інженерних споруд та будівельних матеріалів для облаштування фортифікаційних споруд зафіксовані у Сумській, Шосткинській, Білопільській, Роменській, Глухівській, Путивльській, Боромлянській, Великописарівській, Краснопільській та Недригайлівській громадах.

Орієнтуючись на відкриті джерела, 13 із 51 громади Сумщини за аналізований період не здійснили жодних закупівель у цій сфері.

Загалом на облаштування фортифікаційних споруд громади області витратили 78,6 млн грн.

Окрім громад, значні замовлення на роботи, послуги, інженерні споруди та будівельні матеріали для облаштування фортифікаційних споруд здійснювали й обласні структури. Зокрема, Сумська обласна військова адміністрація станом на липень 2025 року уклала контракти на загальну суму 2,9 млрд грн, а Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Сумській області — на 883 млн грн.

Рейтинг громад Сумської області за видатками на оборону у 2022–2025 роках

Найвищі показники оборонних видатків показали Липоводолинська, Хмелівська, Миколаївська сільська, Хотінська, Юнаківська, Миропільська, Миколаївська селищна, Чернеччинська, Попівська та Білопільська громади. Натомість найнижчі результати мають Дубов’язівська, Кролевецька, Середино-Будська, Коровинська, Свеська, Березівська, Лебединська, Недригайлівська, Буринська та Грунська громади.

Загалом за три з половиною роки громади Сумщини спрямували на оборону близько 1,8 млрд грн. Середній рівень видатків на оборону в області становить 3,56 %, при цьому у 21 громади цей показник вищий за середній, тоді як у 30 громад — нижчий.

Видатки громад Сумщини на оборону в розрізі років (2022–2025)

У динаміці фінансування помітні значні коливання у сукупних видатках громад Сумщини на оборону: від 297 млн грн у 2022 році до рекордних 776 млн грн у 2023-му, зі зниженням до 407 млн грн у 2024-му. Станом на червень 2025 року передбачено фінансування в обсязі 325 млн грн.

Починаючи з 2023 року всі громади Сумщини, хоча й у різних обсягах, почали фінансувати заходи з оборони. Саме 2023-й став рекордним за сумою витрат, що значною мірою пояснюється надходженнями від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) із грошового забезпечення військовослужбовців. Військові сплачували ПДФО за ставкою 18%, з яких 60% надходили до бюджету громади, де була зареєстрована військова частина, навіть якщо військові фактично там не перебували. Решта коштів спрямовувалася до державного (21%) та обласного (15%) бюджетів. Цей механізм діяв до жовтня 2023 року, коли Верховна Рада прийняла закон про спрямування ПДФО із зарплат військових і поліцейських не до місцевих бюджетів, а у спеціальний фонд державного бюджету.

Станом на липень 2025 року 43 з 51 громади області вже мають затверджені публічні програми підтримки територіальної оборони та/або мобілізаційної підготовки.

Зокрема 22 із 51 громади збільшили фінансування на 2025 рік у порівнянні із 2024 роком.

Як коментують свій внесок в оборону громади? 

Ми також надіслали звернення до громад Сумської області, аби з’ясувати, як місцева влада оцінює власний внесок в оборону та які чинники вплинули на формування відповідних витрат.

У листах ми просили уточнити, які фактори зумовили відмінність рівня оборонних видатків громади від середнього показника по області, чи всі кошти субвенції з місцевого бюджету державному бюджету, відображені на порталі «Open Budget», у 2022–2025 роках були спрямовані саме на оборонні потреби, а також чи планується збільшення або скорочення цих витрат у 2025 році.

Хотінська громада, яка є серед лідерів видатків на оборону у 2022-2025 роках, пояснила високий рівень оборонних видатків своїм географічним розташуванням. Вона безпосередньо межує з Росією: із 14 населених пунктів громади 12 знаходяться у двокілометровій зоні від кордону, а ще 2 — у десятикілометровій.  Від перших днів повномасштабної війни громада систематично зазнає обстрілів і загроз, тому пріоритетно спрямовує ресурси на потреби оборони та безпеки.

«Керівництво громади, депутатський корпус, виконавчий комітет як ніхто розуміють важливість захисту нашої території від агресора, тому пріоритетним напрямком діяльності громади було визначено підтримку Збройних сил України, складових сектору безпеки та Добровольчого формування №1 Хотінської територіальної громади»,  — йдеться у відповіді на звернення голови Хотінської селищної ради Миколи Торяника.

Юнаківська громада, яка є серед лідерів видатків на оборону за часи повномасштабної війни, теж розташована безпосередньо на кордоні з Росією та щодня зазнає ворожих обстрілів. У таких умовах упродовж 2022–2025 років сільська рада спрямовує більшу частину бюджету насамперед на потреби оборони та захисту громади.

«У 2025 році до сільської ради надходить велика кількість звернень від військових частин. Кожне звернення розглядається на сесії сільської ради та виділяються кошти на потреби цих частин. По мірі надходження до бюджету 2025 року сільська рада буде підтримувати військових», — зазначила голова Юнаківської сільські ради Олена Сіма.

Секретар Миропільської сільської ради Олена Шаркова, громада якої також входить до числа лідерів, зазначила, що від початку повномасштабного вторгнення всі власні кошти бюджету, а також залишки додаткової дотації та освітньої субвенції станом на 1 січня 2022, 2023, 2024 і 2025 років спрямовувалися виключно на захищені статті та заходи, пов’язані з обороною регіону й країни від держави-терориста. Крім того, Миропільська селищна рада зазначила, що скорочення оборонних видатків у 2025 році не планується.

У Березівській громаді, яка виділила на оборону за всі роки повномасштабного вторгнення лише 0,92% свого бюджету, повідомили, що видатки на підтримку обороноздатності здійснювалися згідно зі зверненнями від військових частин та фінансових можливостей бюджету.

«У 2025 році вже заплановані видатки на заходи оборони та безпеки в сумі 2,3 млн грн і в подальшому будуть плануватися відповідно до звернень військових частин», — повідомила у відповіді на звернення Галина Прилуцька, секретар Березівської сільської ради.

У Недригайлівській громаді пояснили, що нижча за середньообласну частка оборонних видатків зумовлена зменшенням доходів бюджету у 2022–2024 роках через воєнні дії та міграцію населення, високою питомою вагою захищених статей (ст. 55 Бюджетного кодексу України) — освіта, соціальний захист, енергоносії, заробітні плати працівників бюджетної сфери — а також виконанням рішень військової адміністрації про пріоритетне фінансування критичної інфраструктури (водопостачання, опалення, енергозабезпечення) і заходів цивільного захисту. Також в громаді повідомили, що:

«Бюджет громади на 2025 рік передбачає фінансування заходів за кодами 8240 та 9800 на рівні, що відповідає можливостям бюджету та прогнозованим доходам. Збільшення обсягів фінансування можливе шляхом внесення змін до бюджету у разі надходження додаткових ресурсів, у тому числі від державного бюджету, міжнародних донорів чи за рахунок перевиконання доходної частини місцевого бюджету», — йдеться у відповіді на звернення голови Недригайлівської селищної ради Констянтина Волкова.

Лебединська громада, яка теж є серед антилідерів видатків на оборону,  повідомила, що у 2022–2024 роках та за перші сім місяців 2025 року з бюджету Лебединської міської територіальної громади на підтримку сил безпеки й оборони було спрямовано 46,1 млн грн.

«На звернення військових частин, інших підрозділів сил безпеки та оборони, а також добровольчого формування Лебединської міської територіальної громади, за наявності фінансових можливостей бюджету громади, додатково виділяються кошти на їх підтримку», — зазначила Світлана Горошко, виконуючий обов’язки міського голови Лебединської міської ради. 

Буринська громада повідомила, що у 2022–2025 роках на підтримку обороноздатності з її бюджету було спрямовано 26,9 млн грн. Фінансування здійснювалося за такими кодами типової програмної класифікації видатків та кредитування: 8230 — «Інші заходи громадського порядку та безпеки», 8220 — «Заходи та роботи з мобілізаційної підготовки місцевого значення», 9800 — «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів». Хоча код 8230 не входив до нашого дослідження, у громаді уточнили, що:

«За зазначений період, із бюджету громади за кодом 8230 «Інші заходи громадського порядку та безпеки» у 2023 році з бюджету громади на підтримку обороноздатності спрямовано 5,6 млн грн, у 2024 році — 12,9 млн. грн, у 2025 році — 5,7 млн грн», — зазначив у відповіді на звернення Юрій Дериколенко, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Буринської міської ради.

Сумська громада перебуває в середині обласного рейтингу за відсотком оборонних видатків. За словами Лариси Скиртач, директора Департаменту фінансів, економіки та інвестицій Сумської міської ради, громада також фінансує добровольчі формування у межах програм соціального захисту, а основна частина видатків за субвенцією з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів спрямовується на підтримку та розвиток спроможностей сил безпеки й оборони.

Водночас, підкреслює Скиртач, через прикордонне розташування громада змушена виділяти значні кошти й на інші пріоритети: захист критичної інфраструктури, будівництво укриттів, відновлення житла та соціальних об’єктів, а також допомогу постраждалим мешканцям. На звернення сил безпеки й оборони ресурси систематично спрямовуються на першочергові потреби, і у 2025 році обсяги таких видатків мають стійку тенденцію до зростання.

Загалом ми надіслали запити до 13 громад. Водночас від трьох із них — Грунської, Чернеччинської та Хмелівської — відповіді на момент публікації статті не надійшли. Крім того, Липоводолинська громада помилково надіслала відповідь, адресовану іншій особі, і повторної відповіді так і не надала.

У підсумку

Аналіз оборонних видатків громад Сумської області за три з половиною роки свідчить про суттєву нерівномірність у підходах до фінансування та забезпечення потреб територіальної оборони. Частина громад, зокрема Роменська, Чернеччинська, Шосткинська, Миколаївська селищна та низка інших, продемонстрували активну інвестиційну політику у придбання безпілотників, засобів зв’язку, оптики та облаштування фортифікаційних споруд. Водночас значна кількість громад взагалі не здійснювала закупівель за окремими напрямами: 21 громада не придбала жодного БПЛА, 30 — жодної рації, 22 — жодної оптичної одиниці, а 13 — не інвестували у фортифікаційні споруди.

Загальний обсяг оборонних витрат Сумщини за 2022–2025 роки становив близько 1,8 млрд грн, із найбільшим піком у 2023 році (776 млн грн). На 2025 рік передбачено 325 млн грн, а станом на липень цього року 43 із 51 громади вже затвердили програми з підтримки оборони.

Редакторка ГО «Громадський моніторинг України» Марія Крикуненко пояснює, що рекордні витрати 2023 року були зумовлені надходженнями від військового ПДФО. Ті громади, на території яких дислокувалися військові частини або проживали військовослужбовці, отримали додатковий фінансовий ресурс і, відповідно, суттєву перевагу над іншими. Водночас не всі вони спрямували основні кошти саме на оборону: значні суми витрачалися на ремонти доріг. Так, у 2023 році Конотопська міська рада використала на дорожні роботи 86,7 млн грн, Буринська громада — 35,95 млн грн, а Лебединська — 34,9 млн грн.

Серед лідерів за оборонними видатками та субвенціями у співвідношенні до бюджету є Липоводолинська, Хмелівська, Хотінська, Миколаївська сільська та Юнаківська громади, тоді як найменші показники мають Грунська, Буринська, Березівська, Недригайлівська та Лебединська громади.

У загальноукраїнському рейтингу Сумська область посідає 13-те місце з показником 3,56 % видатків на оборону, що відповідає середньому рівню забезпечення порівняно з іншими регіонами. Серед сусідніх областей Сумщина випереджає за відсотковим співвідношенням на оборону від свого бюджету Полтавську та Харківську області, але поступається Чернігівській області.

Найвищі показники видатків на оборону зафіксовано в Луганській, Донецькій, Чернігівській та Волинській областях, а також у місті Києві. Найнижчі — у Запорізькій, Кіровоградській, Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях. Сумська область у цьому рейтингу посідає 13-те місце з показником 3,56 % видатків на оборону. Для порівняння, середнє значення по Україні становить 3,97 % від загального обсягу бюджету.

Керівник експертної групи Бюро аналізу політики Віктор Бобиренко вважає, що станом на 2025 рік Сумська громада має потенціал витрачати на оборону більше, ніж зараз. У 2024 році громада не використала 83 млн грн. Для порівняння, також подібну ситуацію зафіксовано у Нижньосироватській громаді (84 млн грн), Кролевецькій (62 млн грн), Роменській (46 млн грн), Шосткинській (33 млн грн) та Березівській (13 млн грн). Загалом по Сумщині 31 громада завершила рік із невикористаним бюджетом, тоді як 20 громад мали більші видатки ніж власні надходження, але при цьому по області залишилися невикористаними 511 млн грн. Це означає, що ресурси для посилення оборонних програм у в громадах в цілому існують. Отже, видатки на оборону можна вважати не достатніми з огляду на фінансові можливості більшості громад Сумщини.

Владислав Максименко

💰Підтримай роботу нашої організації за посиланням

• Facebook
• Instagram
• Telegram
• TikTok
• WhatsApp